На главную » Все статьи » ЗАПАХ ПОКЛЕВКИ

ЗАПАХ ПОКЛЕВКИ

ЗАПАХ ПОКЛЕВКИ. Олег ПЕВНЕВ.
Версия статьи на украинском языке ЗДЕСЬ

Наверное, в каждом рыболовном магазине типична такая картина — начинающие карпятники с упоением, закатывая глаза от удовольствия, нюхают всевозможные компоненты карпового питания и горячо обсуждают между собой достоинства продегустированных запахов. Полагаясь на собственное обоняние, они выбирают наиболее уловистые приманки. Видя это, более опытные товарищи снисходительно ухмыляются — уж они-то знают, что ароматизаторы ловят рыболовов, а не рыбу.

1Кто прав? Влияют ли ароматические добавки на уловистость приманок, да и что, собственно, следует понимать под ароматическими добавками с точки зрения карпа? Ароматические вещества начали использовать при целенаправленной ловле карпа даже не в позапрошлом веке. Еще Леонид Павлович Сабанеев упоминал нефть и экстракт чабреца в качестве пахучих веществ, привлекающих карпа. Прежде чем обсуждать эффективность ароматических добавок в составе карповых приманок, давайте разберемся с тем, что мы вкладываем в это понятие, и отличается ли оно с точки зрения человека и карпа.

Молекулы-носители запаха, которые человек воспринимает органами обоняния, за очень редким исключением, обладают летучестью, хорошей растворимостью в органических растворителях, но плохой растворимостью в воде. Следовательно, механизм распространения запахов в воде и воздухе имеет существенные различия. Рыбы воспринимают и интерпретируют запахи совершенно иначе, чем человек. Те запахи, которые мы отчетливо ощущаем, рыба может вообще не воспринимать, и наоборот.

Рыба живет в воде. Вода является одним из лучших растворителей различных химических веществ, поэтому рыбы вынуждены жить в некоем химическом растворе с переменными свойствами. Вся жизнь рыбы протекает в условиях сильного химического фона. Если бы рыбы не научились очень избирательно оценивать окружающие их химические сигналы, они не смогли бы, например, отыскивать пищу по ее запаху, по сути представляющему собой химический сигнал от растворимых в воде компонентов пищи, среди фоновых сигналов, присущих любому водоему.

2В процессе эволюции у рыб сформировалась специальная хеморецепторная система, основанная на анализе химической информации, поступающей из окружающей среды. Сенсорные элементы, воспринимающие такую информацию, обычно подразделяют на органы обоняния, вкуса и общей химической рецепции.

• Обоняние рыб — это их способность распознавать специфические вещества, находящиеся в воде в малой концентрации. Обонятельные рецепторы обладают высокой чувствительностью и избирательностью, они способны улавливать отдельные молекулы вещества в большом объеме воды. С помощью обоняния рыба может определять местоположение потенциальной пищи по ее запаху, ориентируясь по градиенту концентрации последнего. Говоря простыми словами, следуя по струйке запаха в сторону нарастания его интенсивности, карп приходит к пище, издающей этот запах.
• Чувство вкуса рыб воспринимается контактными хеморецепторами, которые возбуждаются при непосредственном соприкосновении со сравнительно узким кругом химических веществ, например, пищей.
• Чувство общей химической рецепции обеспечивается специальными органами, обладающими низкой чувствительностью и избирательностью. Эти органы реагируют на вещества различной химической природы и служат для защиты рыбы от губительных воздействий на ее организм различных вредоносных факторов, связанных с изменением химического состава воды.

Органы общей химической рецепции карпа наиболее чувствительны к растворам кислот и изменению рН воды, на изменение ее солевого состава они реагируют гораздо слабее.

Чувствительность хеморецепторной системы рыб в принципе не одинакова по отношению к различным химическим веществам. Ее максимум приходится на наиболее жизненно важные для каждого конкретного вида рыб соединения. Существует теория, согласно которой обонятельные рецепторы рыб могут перестраиваться на преимущественное восприятие веществ, наиболее необходимых в данный момент для нормального функционирования организма.

3Хеморецепторная система карпа сильнее всего реагирует на аминокислоты и некоторые другие группы химических веществ, в том числе нуклеотиды, нуклеозиды, четвертичные соли аммония и жирные кислоты. Не с этим ли связана популярность таких химических компонентов, входящих в состав многих карповых приманок, как, например, бетаин, являющийся представителем четвертичных солей аммония, или масляная кислота, относящаяся к группе жирных кислот?

С этой точки зрения совершенно по-иному видится применение в карповой ловле таких пищевых продуктов как яйца, орехи, семена, продукты из печени, пророщенные злаки, дрожжевые продукты, рыбная мука. Приманки, в состав которых входят компоненты из всех вышеперечисленных групп химических соединений, формируют в воде сложный химический сигнал, используя который карпа почти наверняка удастся, по меньшей мере, заинтересовать.

Создавая свои приманки, мы можем использовать различные ароматические добавки для имитации химических сигналов, свойственных естественной пище карпа или вызывающих у него ассоциацию с объектами, представляющими интерес в качестве потенциальной пищи. Для того, чтобы добиться такого механизма работы ароматических добавок, их молекулы должны соответствовать специфическим чувствительным рецепторам карпа (как ключ замку), чтобы эффективно воздействовать на них и стимулировать рыбу к поиску источника обнаруженного химического сигнала.

Говоря об использовании ароматических добавок в классическом их понимании, мы имеем ввиду возможность придания своим приманкам некой привлекательности, которой они на самом деле не обладают или обладают в гораздо меньшей степени, чем это воспринимает рыба своими органами хеморецепции. И, как показывает практика, такая возможность действительно имеется. Химические ароматизаторы работают, и работают порой весьма эффективно. Те рыболовы, которые пользовались приманками, в состав которых входили такие знаменитые ароматизаторы, как Monster Crab и Mulberry Florentine от Rod Hutchinson, Squid&Octopus Koi Rearer от Solar, Plum Royale от Richworth, Mega Tutti Frutti и Scopex №1 от Nash Baits, не испытывают сомнений относительно эффективности ароматизаторов.

4За счет чего достигается эта эффективность, думаю, однозначно ответить не сможет никто. Как мы уже выяснили раньше, карп реагирует не на запах ароматизатора, а на химический состав входящих в него водорастворимых компонентов, а также в некоторой степени на изменение pH среды вокруг приманки. Возможно, молекулы успешных ароматизаторов «подходят» к обонятельным рецепторам карпа, вызывая их отклик и, как следствие, интерес к приманке. Мы еще далеко не все знаем о человеке, что уж говорить о карпе и механизме восприятия им потенциальной пищи.

Ароматические добавки могут трансформироваться из внешних привлекателей, воздействующих на хеморецепторную систему карпа, во внутренние, включающиеся в работу в процессе метаболизма (в том числе и под воздействием внутренней микрофлоры кишечника карпа).

Даже человеком можно манипулировать при помощи запахов, а уж карпом, в жизни которого обоняние играет гораздо более важную роль, и подавно. Известно, например, что у человека запах определенных сортов розы провоцирует сговорчивость, запах груши возбуждает аппетит, а запах лимона вызывает агрессивность.
Стимулирующие ароматы могут повысить работоспособность, а расслабляющие — усыпить бдительность. Возникла даже специальная отрасль человеческой деятельности — аромомаркетинг, которая занимается разработкой стратегий воздействия на эмоциональное состояние человека с помощью ароматизаторов естественного и искусственного происхождения, цель которых — побуждение человека к действию. Наша же задача состоит в том, чтобы «всего лишь» побудить к нужному нам действию карпа. И важно понимать, что это принципиально возможно.

Эфирные масла представляют собой пахучую смесь жидких летучих веществ, получаемых из натурального растительного сырья. Эфирные масла обладают антиоксидантными и иммуномодулирующими (стимулирующими иммунную систему) свойствами. Отдельные эфирные масла (например, анисовое) стимулируют пищеварение. Существует гипотеза, что некоторые эфирные масла (или их смеси), благодаря схожести своей молекулярной структуры с природными соединениями, могут эффективно стимулировать рецепторы карпа, вызывая у него включение механизмов поиска пищи.

Кроме «чистых» ароматизаторов, карповая индустрия предлагает смеси ароматических веществ с подсластителями, аминокислотными добавками, усилителями вкуса, стимуляторами аппетита и другими аттрактивными продуктами.

5Еще один класс ароматических добавок представляет собой продукты, основанные на натуральных экстрактах из растительного и животного сырья. На мой взгляд, именно такие добавки позволяют добиться максимальной эффективности приманок, поскольку молекулярное строение природных соединений делает их наиболее подходящими «ключиками» к «замочкам» рецепторов карпа.

Говоря о роли запаха приманок, нельзя забывать об их вкусе и пищевой ценности. Все эти три ключевых характеристики приманки находятся в неразрывной связи друг с другом. Приятный запах, подкрепленный хорошим вкусом, делает пищу еще вкуснее, а если эта пища легко усвоится, а продукты ее переработки легко и своевременно покинут организм, то в мозгу, безусловно, закрепится некий положительный образ, с этой пищей связанный (а значит, связанный и с ее запахом). Напротив, плохо пахнущая пища, еда без запаха или с запахом, не соответствующим ожидаемому, кажется менее вкусной, чем является на самом деле. Вспомните свои ощущения от еды, когда вы простужены и не чувствуете запахов — практически любая пища кажется безвкусной.

Поэтому прикармливание компонентами, которые кроме привлекательного запаха не имеют никаких других достоинств, способно дать лишь кратковременный результат, а в долговременном аспекте неэффективно.
Любые водорастворимые компоненты приманок, даже те из них, которые для нашего обоняния обладают весьма слабым запахом или вообще не пахнут, могут успешно детектироваться обонятельной системой карпа в мизерных количествах. Особенно, если они относятся к вышеперечисленным классам веществ, оказывающих на обоняние карпа особо сильное воздействие. Поэтому такие компоненты вполне можно отнести также и к разряду ароматических добавок.

Включение таких водорастворимых компонентов (например, экстракта рыбного белка, ферментированной рыбной муки, сывороточных протеинов, продуктов из яиц, плазмы крови) в состав карповых приманок многократно повышает их эффективность и позволяет отказаться от использования каких-либо дополнительных химических ароматизаторов. То же самое можно сказать о таких натуральных жидких привлекателях, как вытяжки из морепродуктов, кукурузный ликер, эмульгированные растительные масла и животные жиры.Различные специи также могут использоваться в качестве очень эффективных аттрактивных и ароматических добавок, возможно, из-за высокого содержания в них различных биологически активных веществ.

Вместе с тем, запах из нашего союзника может легко превратиться в противника — как и в случае с лекарством и ядом, тут очень важно соблюдение верной дозировки. Чрезмерная концентрация растворенных в воде химических соединений ослабляет чувствительность рецепторов карпа к ним. То же самое происходит с нами, когда мы долго сидим в помещении, где присутствует сильный запах (например, табачного дыма или свежеиспеченной сдобы). Через некоторое время мы практически перестаем воспринимать окружающий нас запах. Но стоит ненадолго выйти на свежий воздух и снова зайти в помещение, как острота ощущений, благодаря тому, что рецепторы «отдохнули», на некоторое время вернется.

6На допустимую долю ароматических добавок существенное влияние оказывает время года и температура воды. Чем ниже температура воды, тем медленнее распространяются в ней запахи, и тем меньше чувствительность органов обоняния карпа (особенно весной, когда рыба ослаблена после зимовки). Поэтому, чем холоднее вода, тем больше ароматических добавок можно включать в состав приманок.

На скорость отдачи водорастворимых аттрактантов оказывают существенное влияние еще целый ряд факторов. Так, например, обычно аттрактант из внешней части приманки высвобождается быстрее, чем из ее внутренних частей. Соответственно, быстрого высвобождения можно добиться путем концентрации аттрактанта во внешних слоях приманки, что достигается, например, пропиткой уже готового бойла в жидком аттрактанте.

Кроме функции первичного привлечения рыбы в зону ловли, ароматические добавки могут играть еще одну, на мой взгляд, не менее важную роль — взаимное увязывание в единое целое отдельных компонентов прикормочно-насадочной программы. Проводя аналогию с музыкой, каждый компонент прикормки (пеллет, бойлы, зерновые, сыпучая прикормка) и насадка — это отдельный звук. От того, как эти звуки сочетаются между собой, когда они звучат одновременно, может возникнуть какофония, а может — звук красивого аккорда. При этом неважно, каковы исходные звуки, важно только насколько гармонично они сочетаются друг с другом.

То же самое происходит и с нашей прикормочно-насадочной программой — сколь бы хороши ни были входящие в нее компоненты, если они не будут иметь ярко выраженных сходных черт, каждый из них будет работать сам по себе, а насадка сама по себе.

Именно такая ситуация вынуждает рыболова к бесконечному перебору насадок, чтобы добиться наконец их сочетания с тем или иным компонентом прикормки. Тогда как, используя разнообразные компоненты прикормки, объединенные единым запахом, точно соответствующим запаху насадки, мы добиваемся слаженной работы всей программы в целом. Если хотя бы один из компонентов прикормки придется рыбе по вкусу, она будет целенаправленно искать пищу с аналогичным запахом и не оставит без внимания нашу насадку.

В заключение хотелось бы отметить, что говоря о карповых приманках, важно понимать, что ароматические добавки — всего лишь инструмент, с помощью которого мы можем спровоцировать карпа на поиск пищи в нужной нам зоне водоема, некий первый импульс, который обязательно должен иметь продолжение в виде вкусной и питательной еды, обладающей привлекательным запахом. Такое синергетическое сочетание свойств приманки способно сделать ее по-настоящему успешной.
к началу статьи
••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
версія статті українською мовою
ЗАПАХ КЛЮВАННЯ. Олег ПЕВНЄВ.

Мабуть, у кожному рибальському магазині траплялася типова картина — карпятники-початківці із захватом, закочуючи очі від задоволення, нюхають всілякі компоненти коропового харчування і гаряче обговорюють між собою переваги дегустованих запахів. Покладаючись на власний нюх, вони вибирають найбільш уловисті, на їхню думку, приманки. Бачачи це, більш досвідчені товариші тихенько посміхаються — вони-то знають, що ароматизатори ловлять рибалок, а не рибу.

Хто правий? Чи впливають ароматичні додатки на якість приманок, та й, власне, що слід розуміти під ароматичними додатками з точки зору коропа? Ароматичні речовини почали використовувати для цілеспрямованої ловлі коропа навіть не в позаминулому столітті. Ще Леонід Павлович Сабанеєв згадував нафту і екстракт чебрецю в якості пахучих речовин, що приманюють коропа. Перш ніж обговорювати ефективність ароматичних додатків у складі коропових принад, давайте розберемося з тим, що ми вкладаємо в це поняття, і чи відрізняється воно з точки зору людини і коропа.

Молекули-носії запаху, що їх людина сприймає органами нюху, за дуже рідкісним винятком, мають здатність левітації, добре розчиняються в органічних розчинниках, але погано розчиняються у воді. Отже, механізм поширення запахів у воді і в повітрі має суттєві відмінності. Риби сприймають і інтерпретують запахи не так, як людина. Запахи, що їх ми чітко відчуваємо, риба може взагалі не сприймати, і навпаки.

Риба живе у воді. Вода є одним з найкращих розчинників різних хімічних речовин, тому риби змушені жити в якомусь хімічному розчині, що має перемінні властивості. Все життя риби протікає в умовах сильного хімічного фону. Якби риби не навчилися селективно оцінювати хімічні сигнали, що їх оточують, то не змогли б, наприклад, відшукувати їжу за запахом. По суті, це не що інше, як хімічний сигнал від розчинених у воді компонентів їжі серед фонових сигналів, що притаманні будь-якій водоймі.

У процесі еволюції у риб сформувалася спеціальна хеморецепторна система, базована на аналізі хімічної інформації, що надходить з навколишнього середовища. Сенсорні елементи, що сприймають таку інформацію, зазвичай поділяють на органи нюху, смаку та загальної хімічної рецепції.

• Нюх риб — це їхня здатність розпізнавати специфічні речовини, що знаходяться у воді у малій концентрації. Нюхові рецептори мають високу чутливість і вибірковість, вони здатні вловлювати окремі молекули речовини у великому об’ємі води. За допомогою нюху риба може визначати місце розташування потенційної їжі за запахом, орієнтуючись по градієнту її концентрації. Якщо говорити простіше, то короп рухається пахучою стежиною у сторону її ароматичного зростання до їжі, що й видає цей запах.

• Відчуття смаку риб сприймається контактними хеморецепторами, що порушуються при безпосередньому зіткненні з порівняно вузьким колом хімічних речовин, наприклад, їжею.

• Відчуття загальної хімічної рецепції забезпечується спеціальними органами, що володіють низькою чутливістю і вибірковістю. Ці органи реагують на речовини різної хімічної природи і служать для захисту риби від згубних впливів на її організм різних шкідливих факторів, що пов’язані зі зміною хімічного складу води.

Органи загальної хімічної рецепції коропа найбільш чутливі до розчинів кислот і зміни рН води, а на зміну її сольового складу вони реагують набагато слабкіше.

Чутливість хеморецепторної системи риб, відносно до різних хімічних речовин, не однакова. Її максимум припадає на поєднання, що є життєво-необхідними для кожного конкретного виду риб. Існує теорія, відповідно до якої нюхові рецептори риб можуть перебудовуватися на переважне сприйняття речовин, що є найбільш необхідними в даний момент для нормального функціонування організму.

Хеморецепторна система коропа найсильніше реагує на амінокислоти і деякі інші групи хімічних речовин, у тому числі нуклеотиди, нуклеозиди, четвертинні солі амонію і жирні кислоти. Чи не з цим пов’язана популярність таких хімічних компонентів, що входять до складу багатьох коропових принад, як, наприклад, бетаїн, що є представником четвертинних солей амонію, або масляна кислота, що відноситься до групи жирних кислот?

З цієї точки зору абсолютно по-іншому бачиться застосування в ловлі коропа таких харчових продуктів як яйця, горіхи, насіння, продукти з печінки, пророщені злаки, дріжджові продукти, рибне борошно. Приманки, до складу яких входять компоненти з усіх перерахованих вище груп хімічних сполук, формують у воді складний хімічний сигнал. Щонайменше, він може зацікавити коропа.

Створюючи власні принади, ми можемо використовувати різні ароматичні додатки для імітації хімічних сигналів, що притаманні природній їжі коропа або викликають у нього асоціацію з об’єктами, що представляють інтерес в якості потенційної їжі. Для того щоб домогтися такого механізму роботи ароматичних добавок, їхні молекули повинні відповідати специфічним чутливим рецепторам коропа (як ключ до замка), щоб ефективно впливати на них і стимулювати рибу до пошуку джерела виявленого хімічного сигналу.

Говорячи про використання ароматичних додатків в класичному розумінні, ми маємо на увазі можливість надання своїм приманкам більшої привабливості, якою вони насправді не володіють або володіють у значно меншій мірі, аніж їх сприймає риба своїми органами хеморецепції. Як показує практика, така можливість дійсно є. Хімічні ароматизатори працюють, і працюють деколи вельми ефективно. Ті рибалки, які користувалися приманками, до складу яких входили такі знамениті ароматизатори, як Monster Crab і Mulberry Florentine від Rod Hutchinson, Squid & Octopus Koi Rearer від Solar, Plum Royale від Richworth, Mega Tutti Frutti і Scopex №1 від Nash Baits, не відчувають сумнівів щодо ефективності ароматизаторів.

За рахунок чого досягається ця ефективність, думаю, однозначно відповісти не зможе ніхто. Як ми вже з’ясували раніше, короп реагує не на запах ароматизатора, а на хімічний склад водорозчинних компонентів. У певній мірі риба реагує на зміну pH середовища навколо приманки. Можливо, молекули успішних ароматизаторів «підходять» до нюхових рецепторів коропа, викликаючи їх відгук і, як наслідок, інтерес до приманки. Ми ще далеко не все знаємо про людину, що вже говорити про коропа і механізм сприйняття ним потенційної їжі.

Ароматичні додатки можуть трансформуватися із зовнішніх приваблювачів, що впливають на хеморецепторну систему коропа у внутрішні, що включаються в роботу під час процесу метаболізму (у тому числі і під впливом внутрішньої мікрофлори кишечника коропа).

Навіть людиною можна маніпулювати за допомогою запахів, а вже коропом, в житті якого нюх відіграє куди важливішу роль, поготів. Відомо, наприклад, що у людини запах певних сортів троянди провокує зговірливість, запах груші збуджує апетит, а запах лимона викликає агресію. Стимулюючі аромати можуть підвищити працездатність, а розслаблюючі — приспати пильність. Виникла навіть спеціальна галузь людської діяльності — аромомаркетинг, що займається розробкою стратегій впливу на емоційний стан людини за допомогою ароматизаторів природного і штучного походження, мета яких — спонукання людини до дії. Наше ж завдання полягає в тому, щоб «всього лише» спонукати до потрібного нам дії коропа. І важливо розуміти, що це принципово можливо.

Ефірні масла — це пахуча суміш рідких левітаційних речовин, що їх одержують з натуральної рослинної сировини. Ефірні масла володіють антиоксидантними та імуномодулювальними (такі, що стимулюють імунну систему) властивостями. Окремі ефірні масла (наприклад, анісове) стимулюють травлення. Існує гіпотеза, що деякі ефірні масла (або їх суміші), завдяки схожості своєї молекулярної структури з природними сполуками, можуть ефективно стимулювати рецептори коропа, викликаючи в нього включення механізмів пошуку їжі.

Крім «чистих» ароматизаторів, коропова індустрія пропонує суміші ароматичних речовин з підсолоджувачами, амінокислотними додатками, підсилювачами смаку, стимуляторами апетиту та іншими атрактивними продуктами.
Ще один клас ароматичних додатків — це продукти, що базуються на натуральних екстрактах з рослинної і тваринної сировини. На мій погляд, саме такі додатки дозволяють домогтися максимальної ефективності принад, оскільки молекулярна будова природних сполук робить їх найбільш відповідними «ключиками» до «замочків» рецепторів коропа.

Розмірковуючи про роль запаху принад, не можна забувати про їхній смак і харчову цінність. Всі ці три ключові характеристики принади перебувають у нерозривному зв’язку один з одним. Приємний запах, підкріплений гарним смаком, робить їжу привабливішою. Якщо ж ця їжа ще й легко засвоюється, а продукти її переробки легко і своєчасно покинуть організм, то в мізках, безумовно, закріпиться певний позитивний образ, пов’язаний із цією їжею (а, значить, пов’язаний і з її запахом). Навпаки, смердюча їжа, їжа без запаху чи з запахом, що не відповідає очікуваному, здається менш смачною, аніж насправді. Згадайте свої відчуття від їжі, коли у вас закладений ніс і ви не відчуваєте запахів — практично будь-яка їжа здається позбавленою смаку. Тому підгодовування компонентами, що крім привабливого запаху не мають жодних інших переваг, здатне дати недовготривалий, а лише короткочасний результат.

Будь-які водорозчинні компоненти принад, навіть ті з них, що для нашого нюху мають досить слабкий запах або взагалі не пахнуть, можуть успішно вловлюватися нюховим апаратом коропа навіть в мізерних кількостях. Особливо, якщо вони відносяться до перерахованих вище класів речовин, що мають на нюх коропа особливо сильний вплив. Тому такі компоненти цілком можна віднести до розряду ароматичних додатків. Включення таких водорозчинних компонентів (наприклад, екстракту рибного білка, ферментованого рибного борошна, сироваткових протеїнів, продуктів з яєць, плазми крові) до складу коропових принад суттєво підвищує їхню ефективність і дозволяє відмовитися від використання будь-яких додаткових хімічних ароматизаторів. Те ж саме можна сказати про такі натуральні рідкі приваблювачі, як витяжки з морепродуктів, кукурудзяний лікер, емульговані рослинні масла і тваринні жири. Різноманітні спеції також можуть використовуватися в якості дуже ефективних аттрактивних і ароматичних додатків, можливо, через високий вміст у них біологічно-активних речовин.

Разом з тим, із нашого союзника запах може легко перетворитися на ворога. Як і у випадку з ліками і отрутою, тут дуже важливе дотримання адекватного дозування. Надмірна концентрація розчинених у воді хімічних сполук послаблює чутливість рецепторів коропа до них. Те ж саме відбувається з нами, коли ми довго сидимо в приміщенні, де домінує сильний запах (наприклад, тютюнового диму або свіжоспеченої здоби). Через деякий час ми практично перестаємо сприймати запах, що нас оточує. Але варто ненадовго вийти на свіже повітря і знову зайти в приміщення, як гострота відчуттів на деякий час повернеться — просто наші рецептори «відпочили».

На допустиму частку ароматичних додатків суттєво впливають пора року і температура води. Чим нижчою є температура води, тим повільніше поширюються у ній запахи, і тим меншою є чутливість органів нюху коропа (особливо навесні, коли риба ослаблена після зимівлі). Тому, чим холоднішою є вода, тим більше ароматичних додатків можна включати до складу принад.

На швидкість віддачі водорозчинних аттрактантів впливає ще ціла низка факторів. Так, наприклад, зазвичай аттрактант із зовнішньої частини принади вивільняється швидше, ніж з її внутрішніх частин. Відповідно, швидкого вивільнення можна добитися шляхом концентрації аттрактанта у зовнішніх шарах принади, що досягається, наприклад, просоченням вже готового бойла у рідкому аттрактанті.

Крім функції первинного залучення риби в зону лову, ароматичні додатки можуть відігравати ще одну, на мій погляд, не менш важливу роль — взаємне пов’язування в єдине ціле окремих компонентів прикормової та насадкової програми. Проводячи аналогію з музикою, кожен компонент прикормки (пеллет, бойл, зернові, сипуче підгодовування) і насадка — це окремий звук. Від того, як ці звуки поєднуються між собою, коли вони звучать одночасно, може виникнути какофонія, а може — звук красивого акорду. При цьому не так важливо, які вихідні звуки, важливо тільки наскільки гармонійно вони поєднуються один з одним.

Те ж саме відбувається і з нашою прикормовою та насадковою програмою — наскільки б гарними не були компоненти, що входять до її складу, але якщо вони не матимуть яскраво виражених схожих рис, кожен з них працюватиме сам по собі, ідентичні процеси відбуватимуться з насадкою. Саме така ситуація змушує рибалку до нескінченного перебору насадок, щоб домогтися нарешті їх поєднання з тим чи іншим компонентом прикормки. Тоді як використання різноманітних компонентів прикормки, що об’єднані єдиним запахом, який, у свою чергу, відповідає запаху насадки, ми добиваємося злагодженої роботи всієї програми в цілому. Якщо хоча б один з компонентів підгодовування прийдеться рибі до смаку, вона цілеспрямовано шукатиме їжу з аналогічним запахом і не залишить без уваги нашу насадку.

На закінчення хотілося б відзначити, що говорячи про коропові принади, важливо розуміти, що ароматичні додатки — всього лише інструмент, за допомогою якого ми можемо спровокувати коропа на пошук їжі в потрібній нам зоні водойми. Це перший імпульс, який обов’язково повинен мати продовження у вигляді смачної і поживної їжі, до того ж з привабливим запахом. Таке синергійне поєднання властивостей принади здатне зробити її по-справжньому успішною.
к началу статьи

Подпишись на новости