На главную » Все статьи » ЛОВЛЯ НА ЖЕРЛИЦЫ ПРИ -25

ЛОВЛЯ НА ЖЕРЛИЦЫ ПРИ -25

ЛОВЛЯ НА ЖЕРЛИЦЫ ПРИ -25. Сергей КУРБАЦКИЙ.

Версия статьи на украинском языке ЗДЕСЬ

Зимняя рыбалка не менее интересна, чем летняя, вот только иногда приходится ловить в экстремальных условиях. Я имею ввиду мороз, ветер и толстый лёд. Увлечённого рыболова трудно испугать сильным морозом, особенно когда открытие зимнего сезона затягивается по причине отсутствия льда на водоемах. Прошлый сезон может служить примером, когда зима то приходила, то уходила. У нас на Десне лед становился несколько раз. На озерах стоял, но успевал растаять до опасной толщины 5 см. На такой лед выходили только смельчаки. Когда наступила настоящая зима, с ней пришли и морозы… Все мы знаем, что такое холода, когда из дому выходить не хочется. Но ждать, когда потеплеет до комфортных -10°C сил уже не было. Мы компанией едем на рыбалку с жерлицами, это, на мой взгляд, единственный вариант, когда можно ловить при температуре -25°C. Если, конечно, не сидеть на льду в натопленной палатке… Но я такую рыбалку не люблю.

жерлицаЛовля на жерлицы знакома многим. Она требует тщательной подготовки дома, и на водоеме тоже нужно потратить немало сил, чтобы добиться определённо успеха. Когда стоит плюсовая температура, то все делается быстро и легко даже без помощи напарника, в одиночку. А вот в скрипучий мороз требуется, как минимум, в два раза больше усилий и времени для установки и настройки жерлиц. Теперь я хочу остановиться на нюансах ловли на жерлицы в сильный мороз.

Я бы рекомендовал ловить на водоемах с проточной водой, на обитателей рек не так сильно влияет глухозимье. Места для установки жерлиц нужно выбирать там, где хищник зимует и выходит на кормежку.

Чтобы процесс ловли приносил удовольствие, все нужно делать по порядку. Без лишней суеты по приезде на водоем нужно сразу принять меры по сохранению живца. Для этого кану с рыбками закапываем в снег и не трогаем до начала насаживания живцов на крючок жерлицы. Оставлять кану в машине или рядом с ней нельзя — вода моментально замерзает, или живец всплывет вверх брюхом, не выдержав резкого перепада температур. Небольшую партию живцов (до 10 штук) переносим в ведерке, а если они не нужны, возвращаем в кану.

У нас в роли живца выступают плотва и окунь, последний считается холодостойкой рыбой, но на практике все иначе. Плотва лучше переносит перепады температур, чем окунь. Живца мы заготавливаем заранее и, бывает, по неделе храним дома в прохладном помещении. Плотва переносит переезд на водоем и до конца рыбалки остается живой, а вот окунь в этом смысле куда слабее. Понятно, что если окуня поймать в день рыбалки, то он будет живучим, но на ловлю живца нет времени, а часто бывает, что мелкий окунь не хочет клевать в сильный мороз. Бывало, что за день удавалось вымучить лишь несколько рыбок, поэтому живца всегда нужно привозить с собой. Беспроигрышный вариант — плотва, что на реке, что на озере. Можно использовать и карася, но только мы, по большей части, рыбачим на Десне, а плотва для реки более привычная рыба, чем карась. Если получается поймать густеру на мормышку, то она тоже подходит для жерличной ловли, только её насаживать на жерлицу нужно сразу, долго в кане не держать, иначе погибнет — рыбка нежная. Перед рыбалкой живца лучше хранить в помещении, где температура около +5°C, так рыбкам будет проще акклиматизироваться на холоде.

ловля на жерлицыКак правило, чтобы успеть расставить жерлицы до начала клева хищника, на водоем нужно приезжать еще затемно. Быстро выставить снасти не получится — утром так холодно, что веки на глазах слипаются. Я много рыбачу, расставляя снасти сам, но по морозу нужен напарник. Каждый исполняет свои обязанности, так легче. Например, один сверлит лунки, а второй устанавливает жерлицы. Кстати, должен быть при себе налобный фонарик, уже проверенный в подобных условиях. У моего на морозе задубела резиновая кнопка, на неё нужно было сильно нажимать, приходилось снимать фонарик с головы, чтобы включить-выключить фонарик. Такой нюанс при выборе налобного фонаря тоже советую учитывать.

По приезду на водоем как раз самый пик холода, около -25°C, а то и больше, теплеть начнёт только часам к восьми утра, а до этого времени нужно успеть расставить жерлицы. Мы пользуемся 130-ым ледобуром. Можно и больше, допустим, 150 мм. По тонкому льду (до 20 см) таким буром делать лунки не очень сложно, а вот когда толщина льда доходит до полуметра, то всё же легче бурить лунки 130-ым. На первый взгляд, для жерлиц много лунок не нужно, но как показывает практика, за день можно проделать штук пятьдесят, не считая тех, что нужны для ловли живца. Ведь жерлицы можно и нужно перемещать по водоему в течении дня, при плохом клеве перестановка приносит результат.

Сразу не нужно бурить много лунок, ведь пока вы на них поставите жерлицы, по такой погоде их прилично прихватит коркой льда, придется снова чистить. Мы с напарником поступаем так: я пробурил лунку, он измеряет в ней глубину, я в это время достаю живца из каны, напарник насаживает его и настраивает жерлицу в рабочее положение. Таким образом мы перемещаемся от точки к точке. Все делаем не спеша, ведь в темноте особо не побегаешь.

щука на жерлицуТот, кто будет работать буром, должен следить, чтобы на ножи не намерзал лед. Для этого ни в коем случае нельзя касаться ножами снега, ставить бур в снег или на лед. Пробурил лунку, стряхнул воду и держишь его у руках. Если тяжело и неудобно держать, то можно оставлять бур в следующей просверленной лунке, только ненадолго — может примерзнуть, если нет снега на льду. Однажды мы загнали бур на несколько оборотов в лёд и оставили так на полдня, но из лунки пошла вода, и шнек вмёрз в лед — выручила пешня, иначе извлечь его голыми руками шансов не было.

Теперь про снег. В мороз он необходим, чтобы засыпать лунки. Но на льду снег есть не везде, в одних местах ветер его сдувает, в других — прессует в такой плотный наст, что невозможно проломить. Тогда мы берем сумку, в которой привезли жерлицы, идем к берегу, где снег помягче, и набираем его там. Сразу скажу, что даже присыпанные снегом лунки с жерлицами схватываются коркой льда. За полдня эта корка может достичь толщины более 1 см. Большой проблемы в этом не вижу, из опыта знаю, что леска скользит в таком льду.

Для уверенности, расчищаем жерлицу от снега и проверяем, потянув за леску, если идет свободно, то оставляем как есть. В случае, когда леска идет туго, нужно чистить лунку. Такая проверка жерлиц занимает много времени, — пока откопаешь из снега, проломишь корку льда… Если нет необходимости переставлять жерлицы или менять живца, то жерлицу лучше лишний раз не трогать. Стоит, и пусть себе стоит. Мы делаем проверку и перестановку жерлиц в полдень, после этого не трогаем до самого вечера. Тактика, конечно, простая, но это в оттепель можно хоть каждые два часа менять расстановку жерлиц, а в морозный день особо с ними не побегаешь.

Контакта с водой, мокрыми снастями и рыбой не избежать. Много чего делаешь голыми руками, а они имеют свойство замерзать, бывает, достаточно минут десять поработать без перчаток, и рук уже не чувствуешь. Одной пары перчаток на день не хватит, нужно брать, как минимум, две. Можно и больше. Я беру одну простую пару тонких перчаток в запас. Очень удобны на морозе перчатки-варежки из флиса, они теплые, можно в любой момент откинуть варежку — пальцы свободны, а рука в тепле. Бывает, что все-таки эти перчатки намочишь, и они покрываются льдом, рукам уже не так комфортно, тогда надеваю запасные.

жерлицыЕсть у меня и неопреновые перчатки, в них никакой мороз не страшен, можно и руку в воду опускать. Только я ими пользуюсь нечасто, лишь тогда, когда нужно много контактировать с водой, допустим, чистить лунки от шуги и снега. А так, весь день в неопрене некомфортно — руки потеют и устают от облегающего материала перчаток. По возможности, нужно все делать в перчатках, в спешке подчас можно забыть шумовку в лагере, и тогда приходится лезть в лунку голой рукой. Лагерь — это то место, откуда идет наблюдение за жерлицами, там сложены все вещи. Лучше не лениться и сходить за шумовкой, потеряв на это несколько минут. Мы стараемся на обход жерлиц всегда брать с собой шумовку и багор, есть поклевки или нет.

Лишь одно дело лучше делать без перчаток — это вываживание рыбы. Наши жерлицы никогда не оснащаются металлическим поводком, ловим без него или ставим флюрокарбоновый, в перчатках невозможно почувствовать момент, когда нужно отдать леску, а когда тянуть к себе. Конечно, если вы уверены в своей снасти, стоит стальной или титановый поводок, то можно без опасения тянуть рыбу к лунке, но в нашем случае отдавать леску, уступая рывкам рыбы, приходится по нескольку раз, пока та не устанет. Какой бы по величине трофей ни был, форсировать вываживание не нужно. Да и удовольствия получаешь намного больше, когда вываживание происходит «на кончиках пальцев».

щука на жерлицуСама ловля в мороз немного сложнее. Днем, правда, не так холодно — когда температура поднимается до -15°C, то это после утреннего мороза воспринимается уже как тепло, порой становится даже жарко, когда есть поклевки и нужно далеко бегать. Я заметил, что в оттепель у щуки период клева, так называемый выход, может произойти когда угодно, и четко активность по времени предсказать трудно. А в мороз замечено, что есть несколько периодов, когда сработки следуют чаще, и они ожидаемы.

Первый выход щуки начинается с восходом солнца и по времени укладывается в интервал от 7:30 до 9:00. Вот почему надо как можно раньше расставить жерлицы, чтобы не пропустить первые поклевки. Время указано условно — все зависит от водоема, места, наличия рыбы и количества расставленных жерлиц. К таким выводам я пришёл на основе статистики прошлых рыбалок, но за аксиому их принимать, конечно, не стоит — сезон на сезон не приходится, на разных водоёмах рыба ведёт себя неодинаково…

река зимойЗа два утренних часа случалось 2-4 сработки, но бывали рыбалки, когда утром было пусто, а под вечер рыба активизировалась. Имеет смысл ловить до самого вечера, хотя после обеда количество поклевок уменьшалось в разы или их не было вообще. В полдень можно ожидать второго всплеска активности щуки, этот её выход длится около часа, зато холостых сработок в это время почти нет. Вечерние часы — самые «лотерейные», начинает усиливаться мороз, и у рыбы пропадает аппетит. Рыбалка в мороз получается трудовая, на жор мы не рассчитываем, но и без улова никогда не оставались. В глухозимье в мороз случались поимки трофейных рыб, чего не замечалось по перволедку. Были рыбалки, когда мы жерлицы оставляли на ночь в расчёте на судака, но клевали одни налимы, а под утро — щука. Вообще, щука легче переносит холод и перепады давления, чем судак.

Когда на жерлице загорается флажок, нужно поскорее к ней направляться. Одни говорят — если щука моя, то никуда она не денется. В этом есть доля правды, но если вовремя не сделать подсечку, то часто щука выплевывает живца — ведь это не первый или последний лед, по сезону уже движемся к глухозимью, хищник сейчас очень капризен. К жерлице нужно подбежать быстро, первым делом освободить лунку от снега и льда, в этом нам помогут шумовка и пешня — если наросла толстая корка льда, то шумовкой ее не пробить. Жерлица тем временем может разматываться — как рыбой, так и течением, если оно есть.

Пока лунку не освободили, предпринимать какие-то меры по вываживанию не стоит, нужно наблюдать за катушкой. Если схватила очень энергичная щука и в один момент размотала всю леску на жерлице, то лунку не очищаем, а сразу переходим к фазе подсечки и вываживания. Пока вы будете подводить щуку, напарник успеет очистить лунку. В такие моменты забываешь обо всем и выгребаешь шугу голой рукой, до обморожения не доходит, но руки начинает сводить от холода. Тут сразу вспоминаешь про перчатки.

щука на жерлицуКак правильно выбрать момент для подсечки? Ориентируемся по ситуации: когда после загорания флажка катушка быстро вращается, то подсекаю, когда на ней остаётся несколько метров лески, или раньше — в любом случае крючок во рту у щуки, и подсечка редко когда приходится мимо. Если была сработка, но катушка не вращается, есть смысл подождать пару минут — в глухозимье рыба может долго мусолить живца, но потом надо сделать контрольную подсечку — бывает что там сидит рыба, но чаще всего достаёшь лишь покусанного живца. У каждого опытного жерличника на практике наработан свой алгоритм — как подсекать и когда, но задача одна — сделать результативную подсечку.

Никогда не надо с собой носить кану или ведерко с живцами, не надо лишний раз их морозить. Если после поклевки нужно наживить свежего живца, то лучше сходить к кане, такие переходы помогают согреться. Щук весом до 1-1,5 кг из лунки можно доставать и без багорика. Более весомых хищниц нужно брать только багром. Да, негуманно, но это зимняя рыбалка, тут без багра, как без рук — ведь все равно отпустить щуку, которая побывала на морозе 15-20 градусов, уже не получится, пока вы извлечете крючок из ее пасти, трофей успевает превратиться в ледышку. Если сразу этого не сделать, то потом очень трудно раскрыть рот мерзлой рыбе.

щука на жерлицыИз моего рассказа вам понятно, что ловля на жерлицы в сильный мороз проста, только имеет свои особенности, которые нужно учитывать при подготовке к такой рыбалке. По оснащению жерлиц для ловли в мороз особых отличий нет, разве что стоит отказаться от металлического поводка в пользу флюорокарбона. Лучше, если жерлица будет иметь широкую подставку, устанавливаемую на лунку — так проще засыпать и очищать ее от снега, такая конструкция дольше не пропускает мороз, чем популярные жерлицы-треноги.

Обязательно с собой берем ящик или хотя бы стульчик, чтобы можно было посидеть и отдохнуть с чашкой согревающего чая. На морозе бутерброды замерзают в лёд, жевать их не хочется. Можно брать с собой пищевой термос с горячей едой. Из одежды я советую надевать шапку-маску, она защищает от ветра и холодного воздуха. Дышать намного легче, лицо не так замерзает. А порой без нее можно и простудиться. Закутываться же шарфами неудобно, да и желаемого результата это не приносит.
к началу статьи
••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••
версія статті українською мовою
РИБОЛОВЛЯ НА ЖЕРЛИЦІ ПРИ -25
Сергій КУРБАЦЬКИЙ.

Зимова риболовля не менш цікава, аніж літня, от тільки іноді доводиться ловити в екстремальних умовах. Я маю на увазі мороз, вітер і товстий лід. Захопленого рибалку важко злякати сильним морозом, особливо коли відкриття зимового сезону затягується через відсутність криги на водоймах. Минулий зимовий сезон можна наводити у якості приклада, коли зима то з’являлася, то зникала. У нас на Десні ріка кілька разів покривалася льодом. На озерах лід стояв, але встигав розтанути до небезпечної 5-сантиметрової товщини. На такий лід виходили лише відчайдушні сміливці. Коли настала справжня зима, з нею прийшли і морози…

Всі ми знаємо, що таке холод, коли з дому виходити не хочеться. Але чекати, коли потеплішає до комфортних -10°C сил уже не було. Компанією їдемо на риболовлю з жерлицями, адже це, на мій погляд, єдиний варіант, коли можна ловити при температурі -25°C. Якщо, звичайно, не сидіти на кризі у натопленому наметі… Але я таку риболовлю не люблю.

Риболовля на жерлиці багатьом знайома. Вона вимагає ретельної домашньої підготовки, та й на водоймі теж потрібно витратити чимало сил, щоб добитися успіху. Коли тримається плюсова температура, то усе можна зробити самому, швидко і легко, навіть без допомоги напарника. А ось в скрипучі морози потрібно, як мінімум, удвічі більше зусиль та часу для встановлення і налаштування жерлиць. Тепер я хочу зупинитися на нюансах лову на жерлиці в сильний мороз.

Я б рекомендував ловити на водоймах з проточною водою, де на мешканців річок глуха зима не настільки сильно впливає. Місця для установки жерлиць потрібно вибирати там, де хижак зимує і виходить перекусити.
Аби процес лову приносив задоволення, все потрібно робити у правильному порядку. Без зайвої метушні по приїзді на водойму потрібно відразу вжити заходів щодо збереження живця. Для цього кану з рибками закопуємо в сніг і не чіпаємо до початку насадження їх на гачок жерлиці. Залишати кану в машині або поряд з нею не можна — вода моментально замерзне або живець спливе догори черевом, не витримавши різкого перепаду температур. Невелику партію живців (до 10 штук) переносимо у відерці, а якщо вони не потрібні, повертаємо в кану.

У нас в ролі живця виступають плотва і окунь, останній вважається холодостійкою рибою, але на практиці все виходить інакше. Плотва краще переносить перепади температур, ніж окунь. Живця ми заготовляємо заздалегідь і, буває, цілий тиждень зберігаємо в будинку, у прохолодному приміщенні. Плотва переносить переїзд на водойму і до кінця риболовлі залишається живою, а от окунь в цьому сенсі значно слабший. Якщо окуня упіймати в день риболовлі, то він буде живучим, але на ловлю живця немає часу, до того ж, нерідко буває, що дрібний окунь не хоче ловитися під час сильних морозів.

Бувало, що за день вдавалося вимучити лише кілька рибок, тому живця завжди потрібно привозити з собою. Безпрограшний варіант — плотва, як на річці, так і на озері. Можна використовувати і карасика, але оскільки ми, здебільшого, рибалимо на Десні, то тут плотва більш звична риба, аніж карась. Якщо вдається зловити на мормишку густеру, то вона теж підходить для жерлиць. Однак на жерлицю її слід насаджувати негайно, довго в кані не тримати, інакше вона загине — рибка ніжна. Перед риболовлею живця краще зберігати в приміщенні, де температура тримається в районі 5 градусів тепла. Тоді рибкам буде простіше акліматизуватися на холоді.

Як правило, щоб встигнути розставити жерлиці до початку активності хижака, на водойму потрібно приїжджати ще затемна. Швидко виставити снасті не вийде — зранку так холодно, що повіки на очах злипаються. Я багато рибалю, розставляючи снасті сам, але коли вдарив серйозний мороз, потрібен напарник. Кожен виконує свої обов’язки, так легше. Наприклад, один бурить лунки, а другий встановлює жерлиці. До речі, необхідним для таких умов є налобний ліхтарик, але вже перевірений у подібних умовах. Якось у мого ліхтарика на морозі закоцябла гумова кнопка, на неї потрібно було дуже сильно натискати, тож доводилося знімати з голови, щоб включити-вимкнути. Такий нюанс при виборі налобного ліхтаря теж раджу враховувати.

Приїхавши на водойму у самий пік холоду, близько -25°C, а може й більше, треба розуміти, що потепління почнеться не раніше восьмої ранку, а до цього часу потрібно встигнути розставити жерлиці. Ми користуємося 130-им льодобуром. Можна й більше, наприклад, 150 мм. На тонкій кризі (до 20 см) таким буром робити лунки не дуже складно, а от коли товщина льоду доходить до півметра, то все ж легше працювати 130-им. На перший погляд, для жерлиць багато лунок не потрібно, але як показує практика, за день можна проробити штук п’ятдесят, не рахуючи тих, що необхідні для лову живця. Протягом дня, за слабкої активності риби, жерлиці необхідно пересувати по водоймі, іноді це приносить результат.

Бурити багато лунок відразу не потрібно, адже поки ви на них поставите жерлиці, на морозі вода одразу ж прихопиться крижаною скоринкою, доведеться усе розчищати. Ми з напарником робимо так: я бурю лунку, він вимірює в ній глибину, у цей час я дістаю живця з кани, напарник насаджує його і налаштовує жерлицю у необхідному положенні. Таким чином ми переміщаємося від точки до точки. Все робимо не поспішаючи, адже в темряві особливо не побігаєш.

Той, хто працюватиме буром, повинен стежити, щоб на ножах не намерзав лід. Для цього в жодному разі не можна торкатися ножами до снігу, ставити бур у сніг чи на кригу. Пробурив лунку, струсив воду і тримай його в руках. Якщо важко і незручно тримати, то можна залишати бур в наступній лунці, тільки ненадовго — він може примерзнути, якщо немає снігу на кризі. Одного разу ми загнали бур на кілька обертів в лід і залишили так на півдня, але з лунки пішла вода і шнек вмерз у лід — виручила плішня, бо витягти інструмент голими руками шансів не було.

Тепер про сніг. У мороз він необхідний, щоб засипати лунки. Але на кризі сніг є не скрізь: в одних місцях вітер його здуває, в інших — пресує настільки щільно, що годі проломити. У таких випадках ми беремо сумку, в якій привезли жерлиці, йдемо до берега, набираємо сніг там, адже він у цьому місці доволі м’який. Відразу скажу, що навіть присипані снігом лунки з жерлицями покриваються крижаною скоринкою. За півдня ця скоринка може досягти сантиметрової товщини. Великої проблеми в цьому не бачу, з досвіду знаю, що волосінь у такій кризі ковзатиме.
Для впевненості, розчищаємо жерлицю від снігу і перевіряємо, потягнувши за волосінь: якщо вона рухається вільно, то залишаємо як є. У випадку, коли волосінь йде туго, потрібно чистити лунку. Така перевірка жерлиць займає багато часу; поки відкопаєш її від снігу, поки проломиш скоринку… Якщо немає необхідності переставляти жерлиці чи змінювати живця, то жерлицю краще зайвий раз не чіпати. Нехай собі стоїть. Ми робимо перевірку і перестановку жерлиць опівдні, а після цього не чіпаємо їх до самого вечора. Тактика, звичайно, проста. Під час відлиги можна змінювати дислокації жерлиць ледь не щогодини, а в морозний день із ними особливо не побігаєш.

Контакту з водою, мокрими снастями і рибою не уникнути. Багато чого робиш голими руками, а вони мають властивість замерзати. Буває, достатньо хвилин з десять попрацювати без рукавичок і рук уже не відчуваєш. Однієї пари рукавичок на день не вистачить, потрібно брати, як мінімум, дві, а можна і більше. Я беру одну просту пару тонких рукавичок про запас. Дуже зручні на морозі варіжки з флісу: вони теплі, можна в будь-який момент відкинути рукавицю — пальці вільні, а рука в теплі. Буває, що все-таки ці рукавички намочиш, і вони покриваються льодом, тоді рукам вже не так комфортно, доводиться одягати запасні.

Є у мене і неопренові рукавички, в них жодні морози не страшні, можна навіть руку в воду опускати. Тільки я ними користуюся нечасто, лише тоді, коли потрібно багато контактувати з водою, наприклад, чистити лунки від шуги та снігу. А так, весь день в неопрені некомфортно — руки пітніють і втомлюються від щільного матеріалу. Якщо є можливість, то потрібно все робити в рукавичках. Поспішаючи, часом можна забути шумівку в таборі, тоді доводиться лізти в лунку голою рукою. Табір — це те місце, звідки йде спостереження за жерлицями, там складені всі речі. Краще не лінуватися, сходити за шумівкою, втративши на це кілька хвилин. На обхід жерлиць ми завжди беремо з собою шумівку і багор, не залежно від того чи риба клює.

Лише одну справу краще робити без рукавичок — витягати рибу. Наші жерлиці ніколи не оснащуються металевими повідками. Тож коли ми ловимо без нього або ставимо флюорокарбоновий, в рукавичках абсолютно неможливо відчути момент, де слід віддати волосінь, а де тягнути до себе. Звичайно, якщо ви впевнені у своїй снасті, коли стоїть сталевий чи титановий повідець, можна без остраху тягнути рибу до лунки, але в нашому випадку здавати волосінь і поступатися ривкам риби доводиться по декілька разів, поки вона не втомиться. Яким би великим не був трофей, форсувати виведення не потрібно. Та й задоволення отримуєш набагато більше, коли головний процес відбувається «на кінчиках пальців».

Ловити рибу в мороз трохи складніше. Удень, правда, не так холодно, особливо коли температура піднімається до -15°C. Після ранкового морозу денний сприймається по-іншому, а часом взагалі стає спекотно, коли бачиш клювання і потрібно далеко бігати. Я помітив, що під час відлиги, період активності у щуки, так званий вихід, може трапитися коли завгодно, передбачити його важко. А в мороз, помічено, є кілька періодів, коли прапорці на жерлицях «стріляють» частіше і передбачуваніше. Перший вихід щуки починається зі сходом сонця і за часом вкладається в інтервал з 7:30 до 9:00. Тому щоб не пропустити перші клювання, слід якомога раніше розставити жерлиці. Час вказаний умовно — все залежить від водойми, місця, наявності риби та кількості розставлених жерлиць. До таких висновків я дійшов на основі статистики минулих виїздів, але за аксіому їх брати, звичайно, не варто — сезон на сезон не припадає, на різних водоймах риба поводиться неоднаково…

За дві ранкові години траплялося, що прапорці «стріляли» 2-4 рази, але бували й такі риболовлі, коли вранці було порожньо, а під вечір риба активізовувалася. Є сенс ловити до самого вечора, хоча після обіду кількість клювань зменшувалася в рази або їх не було взагалі. Опівдні можна очікувати другого сплеску активності щуки, такий вихід триває близько години, зате холостих «вистрілів» в цей час майже немає. Вечірні години — найбільш «лотерейні», починає посилюватися мороз, і в риби зникає апетит. Риболовля в мороз виходить трудова, на жор розраховувати не доводиться, але і без улову ми ніколи не залишалися. Навіть в час глухої зими траплялися і трофейні риби, чого не бувало після першої криги. Іноді, коли ми залишали жерлиці на ніч у розрахунку на судака, ловилися налими, а під ранок — щука. Взагалі, щука легше переносить холод і перепади тиску, аніж судак.

Коли на жерлиці спалахує прапорець, потрібно рухатися до неї якомога швидше. Хтось каже — якщо щука моя, то нікуди вона не дінеться. У цьому є частка правди, але якщо вчасно не зробити підсічку, то щука може випльонути живця — адже це не перший чи останній лід, зимовий сезон у розпалі, тож хижак дуже примхливий. До жерлиці потрібно підбігти швидко, першим ділом звільнити лунку від снігу і льоду, а у цьому нам допоможуть шумівка і плішня (якщо наросла товста скоринка льоду, шумівкою її не проб’єш). Жерлиця тим часом може розмотуватися — як рибою, так і течією, якщо вона є. Поки лунку не звільнено, вживати якісь заходи щодо виважування риби не варто, потрібно спостерігати за котушкою. Якщо схопила дуже енергійна щука і в один момент розмотала всю волосінь на жерлиці, то не час чистити лунку, необхідно відразу підсікати і тягнути рибу до себе. Поки ви будете підводити щуку, напарник встигне очистити лунку. У такі моменти забуваєш про все на світі — вигрібаєш шугу голою рукою! До обмороження не доходить, але руки починають корчитися від холоду. Тут одразу ж згадуєш про рукавички.

Як правильно вибрати момент для підсічки? Орієнтуємося по ситуації: коли після спалахування прапорця котушка швидко обертається, то підсікаю, коли на ній залишається кілька метрів волосіні, або й раніше — в будь-якому випадку гачок в роті у щуки, і підсічки рідко коли бувають хибними. Якщо ж після руху прапорця котушка не обертається, є сенс почекати пару хвилин — посеред зими риба може довго мусолити живця, однак потім все ж треба зробити контрольну підсічку — буває, що там сидить риба, але найчастіше дістаєш лише покусаного живця. У кожного досвідченого любителя жерлиць на практиці напрацьований свій алгоритм — як підсікати і коли, але завдання одне — зробити так, щоб підсічка виявилася результативною.

Ніколи не треба з собою носити кану або відерце з живцями, для чого ж їх зайвий раз морозити? Якщо після клювання потрібно наживити свіжого живця, то краще сходити до кани, тим паче, що такі переходи допомагають зігрітися. Щук вагою до півтора кілограми з лунки можна діставати і без багора. Більших хижачок потрібно брати тільки багром. Так, негуманно, але це зимова риболовля, тут без багра, як без рук — все одно відпустити щуку, яка побувала на 20-градусному морозі вже не вийде. Поки ви витягнете гачок з її пащі, трофей встигає перетворитися на крижинку. Якщо відразу цього не зробити, потім дуже важко розкрити рот замерзлій рибі.

З моєї розповіді вам зрозуміло, що ловля на жерлиці в сильний мороз проста, тільки має свої особливості, які потрібно враховувати під час підготовки до такої риболовлі. Оснащення жерлиць для лову в мороз особливих відмінностей не має, хіба що варто відмовитися від металевого повідця на користь флюорокарбона. Краще, якщо жерлиця матиме широку підставку, що встановлюється на лунку — так простіше засипати і очищати її від снігу, така конструкція довше не пропускає мороз, ніж популярні жерлиці-триноги.

Обов’язково беремо з собою ящик або хоча б стільчик, щоб можна було посидіти і відпочити з чашкою гарячого чаю. На морозі бутерброди замерзають у лід, жувати їх не хочеться. Можна брати з собою харчовий термос із гарячою їжею. З одягу я раджу користуватися шапкою-маскою, вона захищає від вітру і холодного повітря. Дихати набагато легше, обличчя не так замерзає. А деколи без неї можна і застудитися. Обмотуватися шарфами незручно, та й бажаного результату це не приносить.
к началу статьи

Подпишись на новости