На главную » Все статьи » «ХИТРАЯ» КАРПОВАЯ ОСНАСТКА

«ХИТРАЯ» КАРПОВАЯ ОСНАСТКА

Олег ПЕВНЕВ. «Хитрая» карповая оснастка.

Версия на украинском языке ЗДЕСЬ
Наверное, в жизни каждого карпятника были неприятные моменты, связанные с потерей крупной рыбы в процессе вываживания из-за ее сходов с крючка. Сходы — неизбежное явление на рыбалке, и полностью избавиться от них невозможно, но свести их количество к минимуму вполне посильная для рыболова задача. Причина схода может состоять в неверном выборе карповой оснастки (несоответствии ее конструкции сложившимся условиям ловли), в недостаточной остроте крючка, в чрезмерно активном вываживании, да и просто в неблагоприятном стечении обстоятельств.

karpovaia osnastkaНо мне хотелось бы разобрать один частный случай, с которым приходится сталкиваться достаточно часто. В зависимости от характера питания карпа и состава его естественной пищи в конкретном водоеме в значительной степени может меняться твердость и прочность его губ. Если основу рациона карпа составляет ракушка дрейссена или другие моллюски, которых карп поедает, дробя их раковины своими глоточными зубами, губы рыбы со временем становятся твердыми, как «подошва кирзового сапога». Схожий эффект часто наблюдается и в том случае, когда рыба кормится, в основном, с твердого дна. Впившись даже в край губы такого карпа, крючок, как правило, достаточно надежно держится в ней в процессе сколь угодно активного вываживания. В этом случае главное — пробить «бронебойную» плоть, для чего используют тонкие и предельно острые крючки.
Если же карп кормится преимущественно на мягком илистом дне, а доминирующей составляющей его естественной пищи служит, например, мотыль, губы рыбы могут быть очень мягкими. В этом случае карпятники часто говорят — губы «как вата». Успешно вывести такую рыбу (особенно если она сильна и активно борется за свою свободу) даже при условии деликатного вываживания весьма и весьма непросто. И чем больше дистанция ловли, тем меньше шансов благополучно довести карпа до подсачека. Сразу после подсечки и в течение всего процесса вываживания карп очень энергично трясет головой, пытаясь расшатать крючок, впившийся в его губу. При этом достаточно тяжелое грузило, входящее в состав карповой оснастки, оказывает рыбе существенную помощь. Чем дольше продолжается процесс вываживания, тем больше увеличивается отверстие в губе рыбы, и при малейшем ослаблении лески крючок просто выпадает из губы. Кроме того, крупный опытный карп часто совершает вблизи подсачека маневр в виде кувырка, в процессе которого с легкостью освобождается от крючка, непрочно держащегося в мягкой губе. Что может быть обидней потери трофея за пару секунд до того, как он должен был оказаться в сетке подсачека?
Бороться с этой проблемой отчасти помогает использование крупных крючков из толстой проволоки. Более радикальный способ состоит в использовании карповой оснастки на основе безопасной клипсы, обеспечивающей сброс грузила непосредственно после поклевки. Действительно, в этом случае в процессе вываживания карпа грузило не болтается в непосредственной близости от крючка, и рыбе очень сложно его расшатать. Но добиться того, чтобы тяжелое грузило, особенно в том случае, когда оно используется в сочетании с ПВА-стиком, не отстегивалось при ударе о воду во время заброса, но четко сбрасывалось при поклевке, порой весьма непросто (и не со всякой клипсой возможно). Кроме того, терять не очень дешевые грузила после каждой поклевки, мягко говоря, несколько накладно, да и килограммы свинца на дне водоема никак не способствуют улучшению его экологии.

карповая оснастка
В связи с этим я хочу предложить вашему вниманию интересную карповую оснастку, которая позволяет использовать грузила сколь угодно большого веса без опасения потерять их при приводнении даже в сочетании с самыми объемными ПВА-стиками, тогда как в процессе вываживания грузило практически не может быть использовано рыбой для расшатывания крючка.

карповая оснастка
Основу карповой оснастки составляет специальная резиновая втулка с хвостовиком, предназначенная для скользящего монтажа (фото 1). Обычно в этом случае для крепления грузила используют пластиковую проушину круглой или овальной формы, за счет которой и получается классическая, скользящая, карповая оснастка (фото 2). Иногда такая карповая оснастка просто необходима, но в большинстве случаев гораздо более надежная засечка происходит в том случае, когда во время поклевки грузило закреплено на карповой оснастке. Поэтому мы не будем использовать пластиковую проушину и наденем вертлюжок грузила непосредственно на ледкор, а затем на хвостовик резиновой втулки (фото 3). Обычно вертлюг грузила достаточно плотно держится на хвостовике. В противном случае чуть подожмите ушко вертлюжка плоскогубцами, придав ему овальную форму.

карповая оснастка
После того, как рыба засечется на такую карповую оснастку и начнет исполнять свой любимый прием, тряся головой и пытаясь избавиться от крючка, грузило соскользнет с хвостовика резиновой втулки и начнет скользить по ледкору, пока не опустится на шок-лидер. В результате грузило окажется довольно далеко от крючка и не сможет оказывать на него существенное воздействие даже при очень активных маневрах карпа.
Все бы хорошо, но грузило как съехало на шок-лидер, так может с той же легкостью соскользнуть обратно к крючку. Следовательно, необходимо помешать этому и добиться того, чтобы грузило, соскользнув с ледкора, не могло вернуться обратно. Самый простой способ добиться этого состоит в использовании вместо ледкора специального лидера из толстого монофильного материала. Такие готовые лидеры выпускаются многими компаниями, производящими элементы карповых оснасток. На конце монофильных лидеров имеются петли для крепления к шок-лидеру, выполненные в заводских условиях с помощью сварки. Петля из толстой монолески обладает каплевидной формой и значительной упругостью. Грузило очень легко проскакивает петлю, двигаясь от острого конца «капли», и не может соскользнуть обратно на монофильный лидер, оставаясь на шок лидере до конца вываживания (фото 4). Тогда как перед выполнением следующего заброса грузило можно очень легко вернуть на место, чуть сжав петлю лидера пальцами.

карповая оснастка
Такая карповая оснастка очень хороша и отлично выполняет возложенную на нее функцию, но все же имеет некоторые недостатки, главным из которых является очень высокая по сравнению с обычным ледкором стоимость готового монофильного лидера (обычно около десяти долларов). Кроме того, при использовании такого решения теряется возможность изменить длину лидера по своему усмотрению.
Если бы у обычного ледкора петля была бы такой же жесткой и упругой, как у монофильного, проблема была бы решена. Каким же образом придать петле ледкора необходимые механические свойства? Сделать это довольно просто. Последовательность необходимых действий выглядит следующим образом:

1. Вытащите из ледкора около двенадцати сантиметров сердечника и отрежьте его.
2. Вставьте внутрь той части ледкора, которая свободна от сердечника, отрезок жесткой монофильной лески. Лучше всего для этой цели подходит флюорокарбоновая монолеска диаметром 0,55-0,60 мм. Вдвигайте леску вовнутрь ледкора до тех пор, пока она не упрется в сердечник.
3. Обрежьте монолеску таким образом, чтобы ее конец находился внутри ледкора на расстоянии около пяти миллиметров от его края.
4. Далее свяжите на ледкоре петлю традиционным способом, захватив специальной иглой распушенный кончик ледкора, внутри которого нет лески, и проклейте ее.

Таким образом внутри петли ледкора окажется жесткая монолеска, которая и придаст петле необходимые свойства. Изготовить такой ледкор совсем не сложно. При этом можно сделать его любой нужной длины, а стоимость такого лидера вполне по карману карпятнику с любым уровнем доходов. При использовании описанной карповой оснастки для ловли рыбы со слабыми губами я бы рекомендовал использовать ледкор с жесткой петлей длиной не менее 70 см (оптимально 90-100 см).
Эта карповая оснастка также позволяет успешно ловить рыбу в еще одной непростой ситуации, а именно в том случае, когда ловля происходит за крутой бровкой, покрытой дрейссеной, за коряжником, за высокой травой или иным подобным препятствием. Тут успешно вывести рыбу можно лишь в том случае, если она поднимется к поверхности воды еще до подводного препятствия. Чтобы заставить ее сделать это, мы можем использовать то обстоятельство, что карп всегда пытается двигаться в противоположную сторону от направления, в котором его тащат.
При использовании нашей «хитрой», карповой оснастки в сочетании с очень тяжелым грузилом (весом не менее 150 гр.) и длинным (не менее метра) ледкором мы можем добиться следующего эффекта.
Грузило, соскользнув на шок-лидер и закрепившись там, окажется значительно ниже рыбы, оказывая на нее усилие, направленное вниз. Повинуясь инстинкту, рыба будет стремиться уйти в противоположном направлении, то есть, вверх. Таким образом она быстро поднимется к поверхности, благополучно пройдя над опасным местом.
Надеюсь, что с помощью этой несложной карповой оснастки вы сможете увеличить счет своих трофеев.
Звенящих вам лесок!

к началу статьи
••••••••••••••••••••••••••••

версия статьи на украинском языке
«ХИТРА» ОСНАСТКА. Олег ПЕВНЄВ.
Мабуть, у житті кожного карпятника були неприємні моменти, пов’язані із втратою великої риби підчас процесу виважування. Сходи — неминуче явище на риболовлі, і повністю позбутися від них неможливо, але звести їх кількість до мінімуму цілком посильне для рибалки завдання. Причина сходу може полягати в неправильному виборі оснастки (невідповідності її конструкції сформованим умовам лову), в недостатній гостроті гачка, в надмірно активному виважуванні та й просто в несприятливому збігу обставин.
Але мені хотілося б розібрати один окремий випадок, з яким доводиться мати справу досить часто. Залежно від характеру харчування коропа і складу його природної їжі в конкретному водоймищі, у значній мірі може змінюватися твердість і міцність його губ. Якщо основу раціону коропа становить мушля дрейссени або інші молюски, яких короп поїдає, дроблячи їх раковини своїми глотковими зубами, губи риби з часом стають твердими, як «підошва кирзового чобота». Схожий ефект часто спостерігається і в тому випадку, коли риба харчується переважно із твердого дна. Тому коли гачок входить навіть у край губи такого коропа, то тримається в ній досить надійно в процесі якого завгодно виважування, навіть дуже активного. Головне у цьому випадку — пробити «бронебійну» плоть, для чого використовують тонкі і максимально гострі гачки.
Якщо ж короп харчується переважно на м’якому і мулистому дні, а домінуючою складовою його природного раціону служить, наприклад, мотиль, то губи риби можуть бути дуже м’якими. У цьому випадку карпятники часто говорять — «губи, як вата». Успішно вивести таку рибу (особливо якщо вона сильна і активно бореться за свою свободу) навіть за умови делікатного виважування дуже складно. І чим більша дистанція лову, тим менше шансів благополучно довести коропа до підсака. Відразу ж після підсічки і протягом всього процесу боротьби короп дуже енергійно трясе головою, намагаючись розхитати гачка, що проколов його губу. При цьому досить важке грузило, що входить до складу коропової оснастки, надає рибі суттєву допомогу. Чим довше триває процес виважування, тим більшим стає отвір в губі риби, тож при найменшому ослабленні волосіні гачок просто випадає з губи. Крім того, великий і досвідчений короп часто здійснює поблизу підсака маневр у вигляді сальто, в процесі якого з легкістю звільняється від гачка, що неміцно тримається в м’якій губі. Що може бути прикрішим за втрату трофея, коли до сітки підсака залишалося кілька секунд?
Боротися з цією проблемою частково допомагає використання великих гачків з товстого дроту. Більш радикальний спосіб полягає у використанні оснащення на основі спеціальної кліпси, що «скидає» баласт у вигляді грузила безпосередньо після клювання. Дійсно, в цьому випадку у процесі виведення коропа грузило не бовтається в безпосередній близькості від гачка, тож рибі дуже складно його розхитати.
Але домогтися того, щоб важке грузило (особливо у випадку його поєднання з ПВА-стіком), не відстібалося під час удару об воду в момент закиду, а чітко скидалося при клюванні, часом досить непросто, до того ж не з усякою кліпсою можливо. Крім того, втрачати не надто дешеві грузила після кожного клювання, м’яко кажучи, досить накладно. Та й кілограми свинцю на дні водойми ніяк не сприяють поліпшенню його екології.карповая оснастка
У зв’язку з цим я хочу запропонувати вашій увазі цікаву оснастку, що дозволяє використовувати грузила якої завгодно ваги без побоювання втратити їх в момент закидів, навіть у поєднанні з об’ємними ПВА-стіками. У той же час, в процесі виважування грузило практично не може бути використане рибою для розхитування гачка.карповая оснастка
Основу оснастки складає спеціальна гумова втулка з хвостовиком, призначена для монтажу, що ковзає (фото 1). Зазвичай, у цьому випадку для кріплення грузила використовують спеціальну пластикову провушину круглої або овальної форми, за рахунок якої і виходить класичне «ковзаюче» оснащення (фото 2). Іноді така оснастка просто необхідна, але в більшості випадків набагато надійніша засічка відбувається в тому разі, коли підчас клювання грузило закріплено на оснастці. Тому ми не будемо використовувати пластикову провушину, а одягнемо вертлюжок грузила безпосередньо на ледкор, а потім на хвостовик гумової втулки (фото 3). Зазвичай вертлюг грузила доволі щільно тримається на хвостовику. В іншому випадку трішки підтисніть вушко вертлюжка плоскогубцями, надавши йому овальну форму.карповая оснастка
Після того, як риба засічеться на таку оснастку і почне виконувати свій улюблений прийом, трясучи головою і намагаючись позбавитися від гачка, грузило зісковзне з хвостовика гумової втулки і почне ковзати по ледкору, поки не опуститься на шок-лідер. У результаті грузило виявиться досить далеко від гачка і не зможе чинити на нього суттєвий вплив навіть під час дуже активних маневрах коропа. Все б добре, але грузило, що з’їхало на шок-лідер, з тією ж легкістю може зісковзнути назад до гачка. Отже, необхідно перешкодити цьому і добитися того, щоб грузило, зісковзнувши з ледкора, не могло повернутися назад. Найпростіший спосіб домогтися цього полягає у використанні замість ледкора спеціального лідера з товстого монофільного матеріалу. Такі готові лідери випускаються багатьма компаніями, що виробляють елементи коропових оснасток. На кінці монофільних лідерів є петлі для кріплення до шок-лідеру, виконані в заводських умовах за допомогою зварювання. Петля з товстого монофільного матеріалу володіє каплеподібною формою і значною пружністю. Грузило дуже легко проскакує петлю, рухаючись від гострого кінця «краплі», і не може зісковзнути назад на монофільний лідер, залишаючись на шок лідері до кінця виведення (фото 4). Перед виконанням нового закиду, грузило можна дуже легко повернути на місце, трохи стиснувши петлю лідера пальцями.карповая оснастка
Така оснастка дуже хороша і відмінно виконує покладену на неї функцію, але все ж має деякі недоліки, головним з яких є дуже висока, у порівнянні зі звичайним ледкором, вартість готового монофільного лідера (зазвичай, близько десяти доларів). Крім того, при використанні такого методу, втрачається можливість змінити довжину лідера на свій розсуд.
Якби у звичайного ледкора петля була б такою ж жорсткою і пружною, як у монофільного, проблема була б вирішена. Яким же чином надати петлі ледкора необхідні механічні властивості? Зробити це досить просто. Послідовність необхідних дій виглядає наступним чином:

1. Витягніть з ледкора близько дванадцяти сантиметрів серцевини і відріжте його.
2. Вставте до середини тієї частини ледкора, що позбулася серцевини, відрізок жорсткої монофільної волосіні. Найкраще для цього підходить флюорокарбоновий монолісок, діаметром 0,55-0,60 мм. Суньте волосінь до середини ледкора до тих пір, поки вона не досягне серцевини.
3. Обріжте монолісок таким чином, щоб її кінець знаходився всередині ледкора на відстані близько п’яти міліметрів від його краю.
4. Зв’яжіть на ледкорі петлю традиційним способом, захопивши спеціальною голкою розпушений кінчик ледкора, в середині якого немає волосіні, і проклейте її.

Таким чином, в середині петлі ледкора виявиться жорсткий монолісок, що додасть петлі необхідні властивості. Виготовити такий ледкор зовсім не складно. При цьому можна зробити його будь-якої потрібної довжини, а вартість такого лідера цілком по кишені любителю коропової ловлі з будь-яким рівнем доходів. При використанні описаного оснащення для лову риби зі слабкими губами, я б рекомендував використовувати ледкор з жорсткою петлею довжиною не менш за сімдесят сантиметрів (оптимально 90-100 см).
Це оснащення також дозволяє успішно ловити рибу у ще одній непростій ситуації, а саме в тому випадку, коли лов відбувається за крутою бровкою, покритою дрейссеною, за коріннями чи високою травою, а також аналогічними перешкодами. У цьому випадку успішно вивести рибу можна лише тоді, коли вона підніметься до поверхні ще до підводної перешкоди. Щоб змусити її зробити це, ми можемо використовувати природну обставину, адже короп завжди намагається рухатися в протилежну сторону від напрямку, в якому його тягнуть.
При використанні нашої «хитрої» оснастки в поєднанні з дуже важким грузилом (вагою від 150 грам) і довгим (не менше метра) ледкором ми можемо домогтися наступного ефекту. Грузило, зісковзнувши на шок лідер і закріпившись там, виявиться значно нижче за рибу і тиснутиме на неї, тягнучи до дна. Підкоряючись інстинкту, риба прагнутиме рухатися у протилежному напрямку, тобто вгору. Таким чином вона швидко підніметься до поверхні, благополучно пройшовши над небезпечним місцем.
Сподіваюся, що за допомогою цієї нескладної оснастки ви зможете збільшити кількість своїх трофеїв.
Дзвінкої вам волосіні!

к началу статьи

Подпишись на новости